ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ НАШИХ ДІТЕЙ, АБО, БАТЬКИ НАШІ ДІТИ У НЕБЕЗПЕЦІ
Окремою гострою проблемою здоров`я дітей є поширення шкідливих звичок серед неповнолітніх. При вивченні цього питання важливо проаналізувати особливості первинного вживання психоактивних речовин, мотиви систематичного вживання, поінформованість молоді про негативні наслідки систематичного вживання психоактивних речовин.
Виходячи з результатів соціологічних досліджень, проведених серед підлітків, можна стверджувати, що тютюн, слабо- та середньоалкогольні напої (пиво, вино) уперше в житті вживаються у віці 11 - 13 років. Перше вживання міцних алкогольних напоїв (горілка, коньяк, лікери) припадає на вік 12 - 15 років з максимальними показниками у 14-річному віці. Таким чином, у віці 15 - 16 років переважна більшість респондентів вже відома дія багатьох незаборонених психоактивних речовин. Проте, кількість тих, хто вживає їх систематично, значно менша. Так, порівнюючи кількісні показники за умовними розділами "спробував запалити" та "палю регулярно", можна побачити, що для значної кількості респондентів паління не є систематичним і залишилось на рівні спорадичних спроб. Досвід тяжких ступенів сп'яніння та спроб "похмілитися" віддзеркалюють високу інтенсивність алкоголізації у дитячому та молодіжному середовищі. Вік першого контакту дітей з наркотичними та токсичними речовинами коливається в межах 13 - 15 років. Однак більшість підлітків зупиняється на перших спробах. Кількість тих, хто вживає такі речовини епізодично чи регулярно, коливається у межах від 1,5 до 4,0%, для різних речовин. Щодо вживання наркотиків, переважна більшість починає з каннабіоїдів, транквілізаторів. Багато хто з підлітків починають з кустарно виготовлених опіоїдів. Початок наркоспоживання переважної більшості підлітків часто збігається з часом, коли підлітки (переважно чоловічої статі) вперше перебувають у стані тяжкого алкогольного сп'яніння. Стосовно мотивів первинного наркоспоживання, то більшість опитаних дітей на перше місце висуває мотив “було цікаво” (10%). Друге місце посідає пасивність підлітка, невміння його організувати свій час, побоювання "не бути як усі" в компанії. Отже, можна дійти висновку, що значний вплив щодо залучення молоді до наркоспоживання має негативне оточення. Непоодинокі випадки, коли наркотик вперше пробують з єдиною метою - поглибити стан сп'яніння. Кожен 4-ий серед тих, хто спробував наркотики, мотивували це тим, що “хотілося отримати приємне відчуття”, кожен 6-ий зробив це через те, що “нічого було робити”; антистресові мотиви (“хотілося забути про власні проблеми”) назвав кожен 10-ий. Поінформованість молоді про негативний вплив систематичного вживання психоактивних речовин досить висока на рівні висловлювання згоди чи незгоди із запропонованими твердженнями: серед різних груп опитаних від 65 до 95% упевнені, що систематичне вживання психоактивних речовин шкодить здоров'ю. Простежується також досить чітка взаємозалежність між поінформованостю молоді щодо негативних наслідків хронічного вживання психоактивних речовин для здоров'я та їх вживанням. Там, де показник впевненості щодо шкідливості високий, вживання психоактивних речовин, особливо наркотиків, не йде далі поодиноких спорадичних спроб. Те ж саме стосується й інтенсивності вживання алкоголю. Для більшості підлітків досить легко дістати, придбати тютюн або алкогольні напої. Доступні навіть токсичні речовини та наркотики. Серед місць, де окрім як у торговців можна придбати наркотичні речовини, підлітки називають дискотеки та бари (близько 8%), “на вулиці або в парку” (5 - 6 %) та, навіть, навчальні заклади (до 3%). З іншого боку результати досліджень свідчать: - за останні роки спостерігається зниження віку, за якого відбувається перший контакт з психоактивними речовинами; - крім незначного обмеження групи підлітків, у яких є перший досвід вживання алкогою та наркотичних речовин, збільшується кількість тих, хто вживає їх систематично; - адиктивну поведінку молоді спричиняє її непоінформованість, а також наявність друзів чи родичів, що зловживають психоактивними речовинами, непорозуміння між батьками та дітьми, відсутність можливості змістовно проводити вільний час; - адиктивна поведінка більш характерна для пасивних людей з аморфною особистістною структурою і тих, у кого немає реальних планів на майбутнє. Будь-які методи боротьби із шкідливими звичками, як правило, пов`язані з освітою та інформацією. Але ефективність освітніх програм значною мірою залежить від методичної забезпеченості та рівня кваліфікації педагогів, психологів, батьків. Непрофесійне подання інформації може посилити негативні тенденції. Некваліфіковано реалізована програма може актуалізувати у підлітків потяг до пізнання нових, незвіданих вражень. Вкрай непокоїть, і це є особливо небезпечною характеристикою для України, тенденція зниження віку першого контакту з психоактивними речовинами, що відзначається останніми роками. Існує певна залежність між раннім вживанням психоактивних речовин і систематичним вживанням наркотиків. Дещо зросла поінформованість підлітків з питань згубного впливу вживання психоактивних речовин, але в цілому рівень ознайомлення з можливими негативними наслідками цього є недостатнім. Загальні риси оцінки стану здоров’я та способу життя молоді Структура захворюваності молоді має свої особливості і визначається специфікою життєдіяльності людини у віці 14 - 28 років: 1. У цей період завершується формування організму, становлення репродуктивної функції. Саме в цьому віці здебільшого відтворюються нові покоління. 2. Зазвичай молоді люди не схильні перейматися станом свого здоров'я навіть тоді, коли хворіють. Найчастіше свої недуги вони сприймають як явище тимчасове, не суттєве, швидкоплинне без негативних наслідків. 3. Серед населення не ввійшло масово в практику виховання - прищеплення з дитинства морально-психологічних установок на усвідомлення цінності здоров'я. З іншого боку, притаманний молоді від природи високий темп життя, оптимізм, відсутність життєвого досвіду тощо, сприяють формуванню легковажного ставлення до свого здоров'я, до медоглядів, консультацій, своєчасного лікування. 4. Для молодіжного середовища більше ніж для інших категорій населення характерні деякі захворювання, переважно пов'язані із способом життя (венеричні, СНІД, наркоманія, токсикоманія тощо). 5. Молодь є вразливою категорією населення у морально-психологічному плані. У цьому віці вона стикається із значними і специфічними складнощами, визначеними її соціальним становленням (здобуття освіти, працевлаштування, отримання житла, створення власної сім’ї тощо). У зв’язку з цим вона піддається додатковому психологічному навантаженню. 6. Молодь веде активний спосіб життя, зазнає значних фізичних навантажень, не бажає витрачати час на те, що видається їй другорядним. Складнощі, пов’язані з медичними оглядами, отриманням медичної допомоги, не сприяють посиленню уваги до свого здоров'я. Оцінюючи рівень захворюваності молоді України за даними офіційної статистики потрібно враховувати наступне: - легковажне ставлення молодої людини до свого здоров'я характерне у молодому віці, і через те молодь не завжди звертається до лікарів, коли це потрібно. Відповідно, якщо не звертається, то не буде й статистики; - облікова інформація про захворюваність, яка є в органах охорони здоров'я, часом занижує рівень захворюваності і не завжди відповідає дійсності. До того ж, облік ведеться не достатньо повно і добросовісно. З цих причин статистичні дані захворюваності молоді можуть бути менше, ніж захворюваність у реальності. Тютюнопаління Особливу стурбованість викликає проблема тютюнопаління. Це зумовлено масштабністю шкоди паління для здоров'я. За статистичними даними стосовно реалізації тютюнових виробів і результатами опитування населення в Україні кількість тих, хто палить, збільшується, особливо серед представників жіночої статі. Не менше занепокоює паління серед ще молодшої частини населення. Так, серед учнівської та студентської молоді, за різними даними, цією шкідливою звичкою уражені від 50 до 74 % юнаків та дівчат віком 17 - 18 років. Дослідження Національного медичного університету свідчать, що 22% школярів м. Києва палять систематично. ХПСШ і проблеми статевого виховання Пацієнти з хворобами, що передаються статевим шляхом (ХПСШ), часто лікуються в недержавних закладах медичного, а іноді немедичного профілю, у приватних лікарів, які не реєструють венеричні захворювання, не проводять санацію осередків інфекції, не звітують про лікувальну діяльність. Тому статистика не завжди відповідає реальному поширенню цих хвороб і, як правило, вона подає становище у молодіжному середовищі у дещо прикрашеному вигляді, ніж насправді. В Україні 9 з 10 хворих на гонорею не звертаються за допомогою до шкірвендиспансерів. Лібералізація статевих стосунків спричиняє ранній початок статевого життя підлітків при низькій культурі статевого виховання. Проблемі статевого виховання дітей та підлітків не приділяється належної уваги як у сім'ї, так і в школі. Все це утруднює контроль за рівнем захворюваності та профілактичні заходи стосовно венеричних хвороб. Майже десята частка всіх вікових груп опитуваної молоді (за даними соціологичних досліджень) має протягом року від 3-х до 5-ти партнерів, ще 2-3% - 6-10 партнерів. Нині перший статевий контакт відбувається у більш молодшому віці та раніше розпочинається регулярне статеве життя. Якщо серед 25-28-річних тільки 6 % у перший статевий контакт вступили у віці до 16 років, то серед вікової групи 21-24 років таких - 11%, серед 18-20-річних - 16 %, а наймолодшої молодіжної групи 15-17 років - 21%. І це притому, що недостатньо використовуються засоби індивідуального захисту. СНІД Однією з складних соціальних і медичних проблем молоді в Україні, як і в усьому світі, є ВІЛ-інфекція/СНІД. Ситуація в Україні обумовлена значним збільшенням кількості випадків захворювань на СНІД та поширенням наркоманії. Епідемія, що швидко поширилася у Східній Європі, найсильніше вразила Україну. Нажаль, велика кількість інфікованих залишається поза полем зору спеціалістів. Згідно із оцінками міжнародних експертів, нині в нашій країні близько 440 тис. молодих людей хворі на ВІЛ/СНІД. За оцінками вчених на один виявлений випадок СНІДу припадає нерозпізнана група хворих з 5-6 осіб з так званими СНІД-асоційованими захворюваннями. Але у 50-100 разів більше є тих, у кого ще не виявилися ознаки хвороби, хоча вони уже інфіковані ВІЛ. Соціальними групами населення, за рахунок яких перш за все збільшується кількість ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, є такі групи ризику, як ін’єкційні наркомани (18371 - ВІЛ-інфікованих та 357 - хворих на снід), а також особи з безладними статевими зв’язками (відповідно 2164 і 49), що становить 83%. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції - статевий (3280 ВІЛ-інфікованих та 55 хворих на СНІД), ін’єкційні наркомани (відповідно 18371 і 357) та передача інфекції від ВІЛ-інфікованої матері дитині (538 і 8). З огляду на характер груп ризику та шляхи передачі ВІЛ-інфекції, можна стверджувати, що групу ризику захворювання на СНІД та інфікування вірусом ВІЛ становлять молоді люди. Аналіз за віком хворих та інфікованих виявив, що близько 80% з них - це молодь. Хімічні залежності Проблеми вживання будь-яких психоактивних речовин (тютюну, алкоголю та наркотиків) нині визначаються під одним терміном "залежність від химічних речовин". Це пояснюється багатьма подібностями у мотивації вживання, розвитку хвороби, виникненні рецидиву. Наркоманію і токсикоманію слід розглядати як захворювання, що становить загрозу для оточуючих, оскільки що практично кожний наркоман безпосередньо чи побічно втягує до зловживання наркотиками інших, постійно порушує кримінальне законодавство, сприяє поширенню СНІДу, венеричних захворювань, вірусних гепатитів, узалежнює членів своїх сімей психологічно і економічно. На думку спеціалістів, реально на обліку перебуває лише 10-20% загальної кількості осіб, що вживають наркотичні речовини. Найближчими роками, за прогнозами, їх кількість неухильно зростатиме за рахунок тих, хто вживаює психоактивні речовини, тоді як кількість хворих практично не зменшиться у зв'язку з дуже низькою ефективністью традиційних методів лікування - даними статистики від наркоманії виліковуються за лише 5-8% хворих. Рівень захворюваності серед молоді на алкоголізм і наркоманію залишається високим. Так, захворюваність на хронічний алкоголізм на 10 тис. підлітків становить 0,4 випадків, на наркоманію - 2,5, токсикоманію - 0,7. Хоча захворюваність підлітків на наркологічні розлади дещо зменшилася, вона все ж таки залишається високою. За даними аналізу соціально-демографічної структури серед осіб, що вживають психоактивні речовини за останні 5 років відмічається збільшення кількості непрацюючих, а також жінок і неповнолітніх у три рази. Встановлено, що серед підлітків і молоді до 20 років майже кожний 3-ій хоча б 1 раз вживав наркогенні речовини. За даними МВД України більше ніж у 9 разів збільшилася кількість засуджених, що скоїли злочини у стані наркотичного сп'яніння, і в 3 рази збільшилася кількість осіб, засуджених за злочини, через незаконний збут наркотиків. Зловживання молоддю алкоголем та психоактивними речовинами спричинені певними чинниками. Передовсім доступність психоактивних речовин і загальна тенденція до збільшення їх споживання у суспільстві, стреси і анемічні стани внаслідок швидких та болісних соціальних змін у суспільстві. За даними статистичних досліджень перше по вживанню місце в Україні посідають наркотичні засоби, що виготовляються кустарними методами з різних сортів масличного, дикоростучого і декоративного маку. Це так звана "чорна ширка", її вживають 70-80% наркоманів. На другому – кустарні препарати з різних сортів коноплі (гашиш, анаша, маріхуана). На третьому місці - такі фармакологічні препарати, як морфін, кодеїн, кофеїн, барбітурати, промедол, а також "біла ширка" - наркотичні речовини, що виробляються кустарно з медпрепаратів. Останнім часо все більше поширюється вживання героїну, амфетамінів, кокаїну, ЛСД, триметилфентонілу, екстазі, опиоїдів, бензодиазелинів, циклодола та інших. Слід звернути увагу на розбіжності даних соціологічних досліджень та статистики МОЗ України, що свідчать про значну кількість неврахованих наркоманів та алкоголіків у молодіжному середовищі. Це можна пояснити тим, що вони потрапляють до лікарських закладів із значним терміном систематичного вживання психоактивних речовин. Висновок Дані соціологічних досліджень проблем молоді підтверджують, що здоровий спосіб життя не є переважаючим для дітей та молоді, хоча здоров'я серед інших цінностей посідає одне із вищих рейтингових місць. Рекомендації 1. Виховувати, з малечку, у дітей позитивне ставлення до свого здоров'я, до медоглядів, консультацій, своєчасного лікування. 2. Формувати творчий, змістовний спосіб життя дитини. 3. Залучати дітей до активного способу життя, занять фізичною культурою та спортом. 4. Розмовляти з дитиною про її звички, вподобання, наміри. 5. Намагатися бути для дитини позитивним прикладом для наслідування.
